Навігація
Головна
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Путівник по сайту
--------------------
ДП «Полтавастандартметрологія»
Кременчуцька філія
Послуги з метрології
Послуги з стандартизації
Послуги з сертифікації
Оцінка відповідності
Послуги по випробуванню продукції
Послуги з сертифікації СУ
Організація семінарів та конкурсів
Наукова діяльність
Щодо світлодіодної (LED) продукції
Публічні закупівлі
Вакансії
--------------------
Довідник з технічого регулювання
Новини країн-членів СОТ
Споживачеві Полтавщини
Конкурси
Електронна громадська приймальня
Нормативно-правова база
Інформаційні ресурси
Взаємодія
Опитування
Доступ до публічної інформації
Методичні рекомендації НАЗК
Фотогалерея
Українська мова





















 
Головна
Пропонуємо сучасний імуноферментний аналіз (ІФА) продукції! PDF Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Zhanna   
19.01.2017

      До уваги виробників харчових продуктів та кормів! Якщо Ви хочете успішно конкурувати на європейських та вітчизняних ринках, ДП “Полтавастандартметрологія” пропонує Вам замовити визначення показників імуноферментним аналізом (ІФА). Це один з найсучасніших методів, який гарантує високий рівень специфічності результатів і має високу чутливість та задовольняє вимоги міжнародних стандартів. Планшетний фотометр-аналізатор - це прилад, який дозволяє визначити вміст алергенів, зокрема глютену, а також мікотоксинів, гормональних препаратів, гербіцидів. Він також використовується для визначення залишкових кількостей антибіотиків, наприклад хлорамфеніколу (на наявність якого в обов'язковому порядку перевіряють усі молокопродукти, які експортують). В основі імуноферментного методу лежить специфічна реакція антиген-антитіло. Тож вищезгадані випробування стануть в нагоді переробникам молока та м'яса при виборі постачальників якісної сировини та зможуть служити документальним підтвердженням безпечності готової продукції.

 

Чому дослідження на вміст алергенів стали

нагальною вимогою нашого часу?

 

    З моменту, коли Україна взяла курс на євроінтеграцію, потреба у подібних випробуваннях неабияк зросла, адже іноземні експортери суворо вимагають декларувати склад харчової продукції та кормів. Стосується ця вимога, як далекого, так і близького зарубіжжя.

    Та навіть якщо Ваше підприємство орієнтоване винятково на внутрішній ринок, протоколи таких випробувань стануть Вам у нагоді, адже ринок дієтичної продукції, розрахованої на людей, які потерпають від різновидів алергії, невпинно розширюється. Тож нині дедалі більше торгівельних закладів хочуть мати на своїх полицях товари з відповідним маркуванням щодо вмісту речовин, які можуть викликати несприйняття у тих чи інших верств населення. Та й кількість свідомих споживачів, які уважно читають інформацію на маркуванні з кожним днем збільшується. Проте, ця інформація повинна бути достовірною та підтверджуватися протоколами випробувань, проведених незалежним компетентним органом.

    Відрадно, що на Полтавщині зявилися підприємства, які постійно контролюють свою продукцію на вміст алергенів. Серед найактивніших з них ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування». Також одним з перших в області освоїв виробництво безглютенових пластівців ФО-П Козуб Ю.Г.

 

Чому алергікам так важливо знати, що вони купують?

 

           Науково-доведено, що алергію здатні викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), молоко, риба, яйця, селера, гірчиця, сезам, горіхи (волоські, фундук, арахіс) тощо. Причому особливість виробництва кондитерських виробів така, що навіть якщо рецептура того чи іншого виробу взагалі не передбачає використання горіхів, вони все одно можуть потрапити туди шляхом так званого «перехресного забруднення», тобто коли перед цим продукція з горіхами пройшла через конвеєр.

         Дієвих ліків від харчової алергії не існує. Особи, схильні до неї, можуть контролювати свій стан лише максимально уникаючи продуктів-алергенів, а для цього вони повинні завжди мати достовірну та доступну інформацію про продукцію у торгівельній мережі.

         Харчову алергію поправу називають хворобою 21-ого століття, оскільки в наш час це одне з найпоширеніших захворювань на планеті. Міжнародна статистика свідчить, що за останні два десятиліття захворюваність на алергію зросла в 3-4 рази, причому ця недуга дуже часто протікає у важкій формі. Це пов'язано з посиленням щоденного алергенного навантаження на людину. За статистикою, вже сьогодні на цю хворобу страждає кожен п'ятий житель земної кулі! В Україні за орієнтовними підрахунками, від алергічних захворювань потерпає від 5 до 10 мільйонів осіб. Причому якщо один з батьків - алергік, то вірогідність розвитку алергії у дитини досягає 30-40%. Якщо до алергії схильні обоє батьків, ризик для малюка становить 70-75%.  

       Алергія може проявлятися, як вже через дві години, так і навіть через кілька днів після вживання продукту. Клінічні симптоми харчових алергій варіюють між легким дискомфортом і загрозливими для життя реакціями, які вимагають негайного медичного втручання. Найчастіше алергічні реакції проявляються свербінням, почервонінням шкірних покривів, набряками, у тому числі й дихальних шляхів, що може призвести до летальних наслідків. Спектр алергічних реакцій досить широкий. До алергічних захворювань належать: бронхіальна астма (1-5% населення); всі види діатезів у дітей, кропив'янка, васкуліт та інші недуги. Чимало алергічних захворювань виникають через надмірне захоплення продукцією, яка містить велику кількість штучних добавок.

 

Чому продукція з маркуванням про вміст

 алергенів – вигідна і

споживачам, і виробникам?

 

       Вимоги щодо нанесення та підтвердження достовірної інформації на маркуванні стосовно наявності алергенних компонентів регламентуються цілим рядом європейських директив. Зокрема Директивою 2000/13/ЄС Європейського парламенту і Ради від 20 березня 2000 року, Директивою Комісії 2005/26/ЄС від 21 березня 2005 року. Також на сьогоднішній день чинна Директива Європейської Комісії (ЄК) №41/2009 від 20 січня 2009 року «Щодо складу та етикетування продуктів харчування, придатних для споживання людьми, які не переносять глютен». Вона поширюється на країни Європейської економічної зони й передбачає виготовлення окремих продуктів без глютену та спеціальне їх маркування.

 

        Довідково: глютен – це білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівса чи їх гібридів або її похідні. Існує ціла когорта людей хворих на целіакію (повну чи часткову непереносимість глютену), таким людям показана пожиттєва дієтотерапія.

 

     Глютен є в усіх продуктах, які містять борошно, крупи чи крохмаль, отже мінімальні його дози присутні практично скрізь, тож для хворого дуже важливо не допустити його передозування. За результатами досліджень, негативну реакцію у людини може викликати доза від сотні мікрограмів до кількох грамів протеїнів! Загалом кількість хворих на целіаклію в нашій державі становить близько 500 тисяч чоловік. Саме їм виробники й пропонують дієтичні безглютенові харчові продукти, при виготовленні яких зерно обробляють у спеціальний спосіб, видаляючи з нього глютен, в результаті такої обробки, його кількість не перевищує 20 міліграмів на кілограм. За такої умови прийнято вважати, що глютен в продукті практично відсутній. Тож згідно з вищезгаданим міжнародним стандартом, на маркування товару, поряд з його назвою, наносять «не містить глютену» («gluten-free»). Якщо вміст цієї речовини не перевищує 100 міліграмів на кілограм, продукт маркується написом «дуже низький рівень глютену» (very low gluten).

     Проведення досліджень на вміст компонентів, які можуть викликати небажану реакцію у певних груп людей, дозволить українським виробникам опанувати новий, потенційно ємний і перспективний ринок дієтичної продукції та створить належні внутрішні передумови для безперешкодного експорту таких харчових продуктів до країн, що входять до Європейського Союзу.

     Проте, в Україні кількість бажаючих купувати продукти, споживче маркування яких містить вичерпну інформацію не лише про їх склад, а й про наявність алергенів, теж з кожним днем зростає! Отже, вимоги сьогодення такі, що споживач повинен чітко знати, що він купує і орієнтуючись на ці знання, робити свій свідомий вибір. І той, хто зможе забезпечити йому це право вибору, зуміє не лише втриматися на плаву, а й зберігати лідируючі позиції на споживчому ринку.

 

Чому потрібно подбати про контроль над алергенами тим,

хто хоче впровадити систему управління

безпечністю харчових продуктів?

 

Як відомо, в Україні всі підприємства, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні впровадити системи управління безпечністю харчових продуктів на відповідність принципам систем ХАССП (в англійській абревіатурі НАССР). Цього вимагає Закон  України «Про безпечність та якість харчових продуктів» стаття 20 «Обов’язки операторів ринку». Зокрема, оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Крім того, наявність систем управління безпечністю харчових продуктів передбачена вимогами Закону України «Про дитяче харчування» стаття 9 «Основні вимоги до виробництва продуктів дитячого харчування» та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №1704/22016 від 9.10.2012р. «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».

       Виконання вимог національного стандарту України ДСТУ ISO 22000:2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга» (ISO 22000:2005, IDT) передбачає запобігання перехресному забрудненню продукції. Так, в технічній специфікації ISO/TS 22002-1 «Пририквізитні програми забезпечення безпеки продуктів харчування» частина1, пункт 10, говориться, що програми по недопущенню забруднення повинні включати заходи по недопущенню фізичного, алергенного та мікробіологічного забруднення. Зокрема, має бути представлена інформація про алергени, які містяться в продукції чи відповідно до рецептури можуть зявитися у звязку з можливими перехресними контактами на виробництві. Ця інформація повинна міститися на етикетці продукції для кінцевого споживача і на етикетці чи супровідній документації продукції, яка підлягає подальшій переробці. Продукція має бути захищена від ненавмисного випадкового контакту з алергенами шляхом очистки обладнання, зміни обладнання і (або) встановлення послідовності випуску продукції.Маркувати продукцію, яка містить алергени, вимагає і Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів (стаття 15).

 

     Тож звернувшись до ДП «Полтавастандартметрологія», Ви матимете точну інформацію про вміст алергенів та зможете використовувати її на маркуванні. З приводу проведення випробувань звертатися за адресою: м. Полтава, вул. Вузька, 6 та за телефонами (0532) 60-27-08, (0532) 58-43-37 чи писати на e-mail: ispcentr@ua.fm, prijom_lab@poltava.standart.org.

Останє оновлення ( 19.01.2017 )
 
< Попередня   Наступна >
 
Статистика
Останні новини
Анонси
Терміни
 
Технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.
 
Стандартизація – діяльність, по встановленню правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва і обігу продукції і підвищенні конкурентоспроможності продукції, робіт та послуг. Ця діяльність проявляється в розробці, опублікуванні та застосуванні стандартів.
 
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, послуг чи систем управління встановленим законодавством вимогам.
 
Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
 
Метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення необхідної точності.
© 2017 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛТАВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ»
Joomla! is Free Software released under the GNU/GPL License.