Навігація
Головна
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Путівник по сайту
--------------------
ДП «Полтавастандартметрологія»
Кременчуцька філія
Послуги з метрології
Послуги з стандартизації
Послуги з сертифікації
Оцінка відповідності
Послуги по випробуванню продукції
Послуги з сертифікації СУ
Організація семінарів та конкурсів
Наукова діяльність
Щодо світлодіодної (LED) продукції
Публічні закупівлі
Вакансії
--------------------
Довідник з технічого регулювання
Новини країн-членів СОТ
Споживачеві Полтавщини
Конкурси
Електронна громадська приймальня
Нормативно-правова база
Інформаційні ресурси
Взаємодія
Опитування
Доступ до публічної інформації
Методичні рекомендації НАЗК
Фотогалерея
Українська мова





























 
Головна
І знову відстрочка… PDF Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Zhanna   
28.04.2009
З 1-го листопада минулого року набрав чинності новий Національний стандарт України ДСТУ 4518:2006 «Продукти харчові. Споживче марковання. Загальні правила». 
Його основною метою є запобігання недобросовісній практиці, зокрема введенню в оману споживачів стосовно призначення та безпеки продукції. Адже до цього часу мала місце суперечливість положень окремих законодавчих актів та нормативної документації щодо маркування харчових продуктів. З введенням вищевказаного стандарту ця проблема значною мірою буде вирішена.
Проте варто зауважити, що хоча ДСТУ 4518:2006 і набув чинності, та карати за невиконання його вимог планували почати лише з травня 2009-го. Саме до 1-го травня підприємцям було дозволено використовувати пакувальні матеріали та етикетки, виконані без урахування вимог цього стандарту, замовлення яких було здійснено до 1 листопада 2008 року. А напередодні на звернення Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України та за чисельними зверненнями підприємств та об’єднань виробників харчової промисловості Держспоживстандарт України видав наказ, яким подовжив термін до 1-го січня 2010 року. Це робиться з метою недопущення виробничих втрат підприємств у скрутні часи фінансової кризи…, принаймні саме так пояснюють споживачам.
Справедливості за для варто зазначити, що для невеличкого підприємства та тисяча (чи навіть п’ять тисяч) гривень, витрачені на типографські послуги, – сума значна, і викинути їх в умовах жорсткої економії досить важко. Цілком можливо, що використання старої етикетки (яка не відповідає вимогам нового стандарту) дозволить комусь закупити кращу сировину чи направити якісь кошти на підвищення якості продукції чи навіть убереже від банкрутства.
Та значна кількість підприємств харчової галузі (що так би мовити міцно стоять на ногах) на етикетку нового зразка вже перейшла. Тож, споживач, якщо пильнуватиме – знайде товари, марковані відповідним чином, а значить – отримає всю необхідну інформацію стосовно продукту, його складу, походження, обробки, терміну придатності тощо.
То які ж вимоги висуває до етикетки ДСТУ 4518:2006 (що набув чинності ще у листопаді минулого року та стане обов’язковим до виконання лише у січні наступного)? 
За новим стандартом всі слова, що входять до складу знаків для товарів, загальної та власної назви харчового продукту, що наносяться на спожиткову тару, етикетку, ярлик повинні бути однаковими за розміром та кольором шрифту, при цьому мінімальна висота літер має бути не меншою ніж 5мм. Адже сьогодні виробники часто склад продукту пишуть такими дрібненькими літерами, що прочитати його просто неможливо, інформація по-суті є недоступною, а відтак – практично відсутньою, що є прямим порушенням прав споживачів. Якщо дотримання вимог щодо шрифту є неможливим (на дрібних продуктах), розмір шрифту усіх слів, які входять до складу знаків для товарів, загальної та власної назви харчового продукту, що наносяться на етикетку, має бути не менше ніж у 2 рази більшим від розміру шрифту іншої інформації.
Задля унеможливлення фальсифікування харчових продуктів традиційного асортименту заборонено присвоювати новому харчовому продукту загальновідому назву, утворювати похідні слова від загальновідомих назв (наприклад «нова», «екстра», «прима», «люкс») або використовувати ці назви у словосполученнях з іншими словами. До традиційного асортименту належать продукти з загальновідомими назвами, які виготовляють згідно з уже чинними стандартами. Відтепер ніяких «Нових сервелатів» та «Масла класу люкс»!
Не дозволено зазначати у назві харчового продукту, що він є продуктом типу іншого відомого (наприклад: вода мінеральна типу «Боржомі»); виготовляти під однією назвою декілька різних видів харчових продуктів; долучати традиційні назви у назви новорозроблених видів продуктів; наносити на харчові продукти напис «Екологічно чистий» тощо.
Окрім цього не дозволяється надавати продукції назви, які вводять споживача в оману відносно походження харчового продукту, зокрема є недопустимим використання у назві продукту назв харчових продуктів (м’яса, риби, молока, фруктів), якщо вони в тій чи іншій формі не входять в склад продукту. Наприклад, у разі введення ароматизаторів або інших харчових добавок, що імітують наявність натуральних інгредієнтів, повинно бути зазначено «з ароматом фруктів», «зі смаком вишні» тощо. Морозиво більше не буде «Полуничним» якщо у ньому немає власне полуниці, а сирочки – «Грибними» без грибів.
До того ж нині не поодинокі випадки, коли зауваження викликає не лише назва, а й склад продукту, наведений на етикетці. За новим стандартом якщо певний інгредієнт складається з двох або більше складників, то його дозволено долучати до переліку під власною назвою. У цьому випадку безпосередньо після назви повинен бути наведений перелік його складників у порядку зменшення їх масової частки. Якщо харчовий продукт складається з одного інгредієнту, то склад можна не зазначати за умови, що назва продукту ідентична назві інгредієнта. У якості прикладу можна навести вже відомі споживачам «Згущенку» та «Іриску» поряд із класичним «Згущеним молоком з цукром». Склад продукту можна не зазначати лише в останньому випадку; а в «Згущенці» можуть містися рослинні олії, сироватка, різноманітні стабілізатори та емульгатори, і навіть, може зовсім не бути молока! 
Тож, будьте уважними!


 
< Попередня   Наступна >
 
Статистика
Останні новини
Анонси
Терміни
 
Технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.
 
Стандартизація – діяльність, по встановленню правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва і обігу продукції і підвищенні конкурентоспроможності продукції, робіт та послуг. Ця діяльність проявляється в розробці, опублікуванні та застосуванні стандартів.
 
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, послуг чи систем управління встановленим законодавством вимогам.
 
Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
 
Метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення необхідної точності.
© 2019 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛТАВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ»
Joomla! is Free Software released under the GNU/GPL License.