Навігація
Головна
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Путівник по сайту
--------------------
ДП «Полтавастандартметрологія»
Кременчуцька філія
Послуги з метрології
Послуги з стандартизації
Послуги з сертифікації
Оцінка відповідності
Послуги по випробуванню продукції
Послуги з сертифікації СУ
Організація семінарів та конкурсів
Наукова діяльність
Щодо світлодіодної (LED) продукції
Публічні закупівлі
Вакансії
--------------------
Довідник з технічого регулювання
Новини країн-членів СОТ
Споживачеві Полтавщини
Конкурси
Електронна громадська приймальня
Нормативно-правова база
Інформаційні ресурси
Взаємодія
Опитування
Доступ до публічної інформації
Методичні рекомендації НАЗК
Фотогалерея
Українська мова





























 
Головна
Сік і соковмісний напій – дві величезні різниці PDF Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Zhanna   
15.01.2019
    Одним з найкорисніших напоїв заслужено вважається сік, адже кожен із нас сподівається, що розплачуючись у супермаркеті за пляшку чи пакетик із зображенням соковитих плодів, він робить цінний внесок у скарбницю свого здоров’я. Проте, споживачеві слід знати, що згідно з державними стандартами, соком вважається лише продукція, на маркуванні якої є напис «сік». Якщо ж на упаковці цього позначення немає, а можна побачити лише яскраву назву «Яблучний», «Персиковий», «Апельсиновий» та красиву картинку із зображенням фруктів чи овочів, це ще зовсім не означає, що перед Вами саме сік.

На полицях магазинів нині представлений досить широкий асортимент продукції, виготовленої з додаванням соків та фруктових пюре. Наприклад, якщо Ви прочитали на упаковці слово «нектар», це означає, що натуральний сік чи пюре розведені водою та цукровим сиропом і (або) натуральним медом. Нектар може містити харчові добавки. Вміст плодової частини у нектарах коливається від 25% для гранатового нектару до 50% для нектару із яблук.

 Продукт із позначенням «морс», згідно з вимогами стандартів, на 18% складається з фруктів чи овочів. Виробник має право покласти їх туди й більше від мінімальної норми, але, що гріха таїти, насправді подібне не зустрічається.

Якщо Вам до рук потрапив фруктовий коктейль, масова частка плодової частини в ньому має становити не менше ніж 15%.

У продукції з позначенням «напій соковий» плодова частина становить від 10%.

А ось визначення «напій соковмісний» можна з повним правом присвоювати напоям, до складу яких входить хоча б 1% соку, це настільки мало, що є просто рекламним трюком для приваблювання уваги покупців.

Отже, вибираючи сік, потрібно не плутати його з іншими видами продукції. Якщо в нього додано цукор, на маркуванні повинно бути зазначено напис «з цукром». У соків, які містять підсолоджуючі речовини, поряд з назвою повинна бути інформація «містить підсолоджувачі». У овочевих соках можуть бути присутніми сіль та спеції.

При виготовленні соку з двох та більше видів фруктів чи овочів на споживчому пакуванні зазначають їхні назви, розташовані в порядку зменшення їх масових часток в продукті. Соки можуть бути освітлені (фільтровані) та неосвітлені (містити дрібні компоненти клітинної структури), за винятком виноградного, який завжди продається освітленим.

 Яблучний, березовий, морквяний та томатний соки вважають найменш вразливими до фальсифікації, адже для їх виробництва використовується доступна й відносно дешева (порівняно з екзотичними плодами) сировина, яку на Полтавщині, зокрема, закупляють не лише у сільськогосподарських підприємств, а й везуть з чисельних приватних садків та городів.     

Споживачеві не завадить знати, що згідно з чинними державними стандартами, «сік відновлений» – це продукт, отриманий додаванням до соку концентрованого натурального  та (або) пюре підготовленої питної води. Згідно з вимогами ДСТУ 7159:2010 «Консерви. Соки відновлені. Загальні технічні умови» дозволено додавати яблучну, аскорбінову, винну, лимонну кислоту. Дата розливу відновленого соку може значно відрізнятися від дати збирання використаних фруктів.  

Тож, перш ніж покласти сік до продуктового візка, пам’ятайте, висока ціна далеко не завжди є гарантією високої якості, адже в неї входять ще й затрати на рекламні ролики, піар-акції, розкручений бренд тощо.

З приводу консультацій щодо розробляння технічних умов на соки та інші напої чи маркування цієї продукції, звертайтеся за телефоном (0532) 60-19-53. З питань проведення випробувань будь-якої харчової продукції та продовольчої сировини телефонуйте за номером (0532) 60-27-08.

Останє оновлення ( 15.01.2019 )
 
< Попередня   Наступна >
 
Статистика
Останні новини
Анонси
Запрошуємо взяти участь у конкурсі "Полтавський Великдень"!
24 КВІТНЯ НА БАЗІ ДП "ПОЛТАВАСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" ВІДБУДЕТЬСЯ КОНКУРС "ПОЛТАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ"! УЧАСТЬ У КОНКУРСІ БЕЗКОШТОВНА. ДОВІДКИ ЗА ТЕЛ. (0532)56-35-90
 
Терміни
 
Технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.
 
Стандартизація – діяльність, по встановленню правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва і обігу продукції і підвищенні конкурентоспроможності продукції, робіт та послуг. Ця діяльність проявляється в розробці, опублікуванні та застосуванні стандартів.
 
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, послуг чи систем управління встановленим законодавством вимогам.
 
Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
 
Метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення необхідної точності.
© 2019 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛТАВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ»
Joomla! is Free Software released under the GNU/GPL License.