Що не завадить знати купуючи олію?
Написав Zhanna   
25.09.2018

    Сьогодні в торгівельній мережі представлений широкий вибір різноманітної олії різних видів та якості. Це не лише звичні для нас соняшникова, кукурудзяна та соєва, а й донедавна екзотичні - оливкова, пальмова, кокосова та інші. З’явилися і так звані «мікси», виготовлені шляхом купажування (змішування двох, трьох і навіть чотирьох різних видів олій). Купуючи такий продукт, слід пам’ятати, що першою на маркуванні зазначають назву олії, якої у міксі більше, наприклад, у «соняшниково-оливковій» більше соняшникової, а оливкової може бути всього лише кілька відсотків. Добросовісний виробник обов’язково зазначить це відсоткове співвідношення на пляшці.

        А ось інформація на етикетці про те, що олія певної торгової марки збагачена вітаміном Е і не містить холестерину, це не що інше, як рекламний трюк. Справа в тому, що будь-яка соняшникова олія є природним джерелом вітаміну Е і не може містити холестерин, бо ця речовина синтезується тільки в організмі тварин.

       На маркуванні найбільш вживаної українцями соняшникової олії зазвичай значиться «рафінована» або «нерафінована». А ось що ховається за цими загадковими словами, розуміють не всі.  Нерафінована – це сира олія добута механічним шляхом. У неї насичене темно-жовте забарвлення, яскраво виражений приємний смак і запах насіння. Вона має найбільшу біологічну цінність, бо в такому продукті збереглися усі біологічно цінні компоненти: фосфатиди, токофероли, стерини, фосфоліпіди, вітаміни Е, F і каротин. Проте, термін зберігання такої олії нетривалий (4 місяці), при взаємодії з киснем вона швидко окислюється і гіркне.

    Рафінована соняшникова олія – це продукт, який піддали рафінації (хімічний процес очистки). Термін зберігання такої продукції може сягати 18 місяців, відповідно до технічних умов деяких виробників. На очищеній олії краще смажити, але в салаті вона принесе менше користі організму, адже значна частина біологічно цінних речовин в процесі рафінації сорбується.

    Рафінована дезодорована олія проходить обробку у вакуум-дезодораторах паром, який має температуру до 190°С, після чого вона повністю втрачає запах та смак. Якщо взяти різні рослинні олії: соняшникову, кукурудзяну, соєву, оливкову бавовняну тощо і дезодорувати їх повністю, то Ви не зможете відрізнити їх одну від одної. Це будуть абсолютно однакові в’язкі рідини без смаку і кольору.

    Виморожену соняшникову олію отримують внаслідок видалення з неї природних воскоподібних речовин. Cаме віск робить цей продукт каламутним, що особливо помітно коли олія постоїть у холоді.

      Щоб запобігти окисленню олії, деякі підприємства використовують спеціальні речовини-антиоксиданти (як натуральні, так і штучні) та застосовують різноманітні технології захисту олії інертними газами.

 

Олія з канцерогенами небезпечна для здоров’я

 

       Про користь олії відомо з давніх-давен, а ось про те, що в цьому продукті нині доволі часто можна зустріти завищений вміст канцерогенів, які провокують онкозахворювання, споживачам майже невідомо. Але правди ніде подіти: в деяких пляшках із цією золотавою рідиною міститься небезпечна речовина під назвою бенз(а)пірен.

      Довідково: бенз(а)піре́н — хімічна сполука, представник родини поліциклічних вуглеводнів, речовина першого класу небезпеки. Утворюється при згоранні вуглеводнів твердого (рідше рідкого і газоподібного) палива. В навколишньому середовищі накопичується переважно в грунті, менше у воді та повітрі, звідки надходить в тканини рослин.

      Щоб краще уявити, що являє собою ця речовина, пригадайте, як спекотного дня парує свіжопокладений асфальт. Цей задушливий пар містить високу концентрацію бенз(а)пірену – небезпечного канцерогену, якому властива біоаккумуляція, тобто властивість накопичення. Будучи хімічно стійким, бенз(а)пірен може довгий час не руйнуючись мігрувати з одних об’єктів в інші. З грунту «тихий вбивця» надходить в тканини рослин і далі продовжує накопичуватися на кожній стадії розвитку і обробки соняшника. Таким чином його концентрація поступово зростає у кілька разів. А хороша жиророзчинність дозволяє безкарно і майже повністю (до 95%) переходити в олію при віджимі насіння.

      Міжнародна група експертів визнала його таким, що може викликати злоякісні пухлини у людей. Цю речовину випробували на дев’ятьох видах тварин, в числі яких були найбільш «близькі» нам мавпи. Як виявилося, в організм бенз(а)пірен може надходити через шкіру, органи дихання, шлунково-кишковий тракт та плаценту від матері до плоду. Всіма цими способами вдавалося викликати злоякісні пухлини у піддослідних представників фауни. Вчені дійшли висновку, що шляхів надходження бенз(а)пірену в насіння соняшника безліч: це й засмічені ним сільгоспугіддя, злите автомобільне мастило чи підпалений смітник на узбіччі біля поля, транспортування насіння у вантажівці з вихлопною трубою вгорі, підсушування його повітренаповнюючим агрегатом на дизельному чи газовому паливі та навіть асфальтове покриття площадки, на якій зберігається партія урожаю.

 

Виробник повинен постійно контролювати
 вміст бенз(а)піре́ну в олії

 

    Науково-дослідний випробувальний центр харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» один з небагатьох в нашій державі має можливість визначати вміст бенз(а)пірену в соняшниковій олії методом високоефективної рідинної хроматографії. Центр акредитований Національним агентством з акредитації України на компетентність та незалежність відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025-2006. Тож сюди везуть зерно соняшника не лише з підприємств Полтавщини, а й з сусідніх областей.

    На жаль, соняшникова олія у нас поки що єдиний продукт, у складі якого нормується вміст бенз(а)пірену, хоча цей небезпечний канцероген може значно перевищувати гранично допустиму норму і в інших продуктах харчування, які містять у своїй основі рослинні жири, наприклад, в маргаринах, майонезах тощо. З приводу проведення випробувань харчової продукції та сировини звертайтеся за телефоном (0532) 60-27-08.     

 

Останє оновлення ( 24.09.2018 )