Що «зашифровано» під сортом ковбаси?
Написав Zhanna   
21.12.2018

      Як обрати якісну ковбасу? Це питання цікавить практично кожного, адже як не крути, повністю обійтися без цього популярного продукту харчування неможливо. Тож перш ніж зробити покупку, споживач повинен уважно ознайомитися з інформацією на споживчому маркуванні. Читаючи етикетку, слід звернути увагу до якого сорту належать ті чи інші ковбасні вироби, а це може бути вищий, перший, другий або третій сорт. Далеко не всі розуміють, що «сортність» ковбас свідчить не про їхні смакові властивості і тим більше не про свіжість, йдеться саме про склад ковбаси. Тобто споживач повинен розуміти, за що він платить: за виріб, який на 100% складається з м’яса чи за домішані до нього крохмаль, крупу, сою, свинячу шкіру тощо...

  

      Виробництво чотирьох основних видів ковбасних виробів регулюють відповідні державні стандарти: ковбаси варені, сосиски, сардельки і хліби м’ясні – ДСТУ 4436:2005, ковбаси напівкопчені – ДСТУ 4435:2005, група варено-копчених ковбас – ДСТУ 4591:2006, сиров’ялені та сирокопчені ковбаси – ДСТУ 4427:2005. Крім того, виробники мають право виготовляти свою продукцію за технічними умовами, вимоги в яких мають бути не нижчими, ніж ті, що передбачені державними стандартами.

      Строки придатності ковбаси залежать від складу виробу, пакувальних матеріалів, кількості води – чим її більше, тим строк придатності менший. Найдовше зберігають сирокопчені і сиров’ялені вироби, найменше – варені ковбаси.

       Напівкопчені ковбаси вищого сорту повинні містити 100% м'ясної сировини. Першого сорту - 85% м'яса і 15% борошна пшеничного, крохмалю чи продуктів білкових. У другосортних виробах відповідно значно менше мяса і більше добавок.

       Якщо йдеться про традиційні види ковбас, такі як «Московська», «Одеська», «Молочна», «Лікарська» і таке інше, то змінювати їхню рецептуру взагалі заборонено, тому вони мають виготовлятися лише за державними стандартами і не містити в назві словосполучень на зразок «Московська-особлива», «Молочна-люкс» тощо. Така видозмінена назва вже красномовно говорить, що виробник не дотримався традиційної рецептури. Ковбаса, приготована за іншим рецептом з відхиленням від існуючого стандарту, повинна мати свою оригінальну назву, адже її виготовлятимуть не за національними стандартами, а за технічними умовами.

      Фальсифікація ковбас може відбуватися не лише шляхом підробки продукції відомих торгівельних марок, а й за рахунок заміни натурального м'яса емульсією (меленими шкірами, сполучними тканинами, субпродуктами, все це уварюється до стану однорідної маси). Коли на маркуванні зазначається,наприклад, «виріб м’ясомісткий напівкопчений» - перед Вами «імітатор» ковбаси в якому мяса зовсім обмаль.

     Для створення пружної структури та привабливого «м’ясного» кольору у фарш додають стабілізатори і барвники. Окрім спецій для створення яскраво вираженого ковбасного смаку додають штучний підсилювач смаку глютамат натрію (Е621), речовину, яка здатна зробити смачним будь-що.

    

 Звичайно ж, чим нижчий сорт ковбаси, тим вона доступніша за ціною для найменш забезпечених споживачів, але якщо Вам небайдуже власне здоров’я, слід дотримуватися принципу: «Краще рідше та менше, але якісніше».

      З приводу консультацій щодо розробляння технічних умов на ковбасні вироби чи маркування цієї продукції, звертайтеся за телефоном (0532) 60-19-53. З питань проведення випробувань будь-якої харчової продукції та продовольчої сировини телефонуйте за номером (0532) 60-27-08.

Останє оновлення ( 21.12.2018 )